вечірниця
ВЕЧІ́РНИЦЯ, і, ж., розм.
1. Жін. до вечі́рник.
2. (Nyctalus). Рід кажанів з довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах.
Словник української мови (СУМ-11)ВЕЧІ́РНИЦЯ, і, ж., розм.
1. Жін. до вечі́рник.
2. (Nyctalus). Рід кажанів з довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах.
Словник української мови (СУМ-11)