1. Словник української мови в 11 томах

вечірниця

ВЕЧІ́РНИЦЯ, і, ж., розм.

1. Жін. до вечі́рник.

2. (Nyctalus). Рід кажанів з довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечірниця — вечі́рниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. вечірниця — -і, ж., розм. 1》 Жін. до вечірник. 2》 Рід кажанів із довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вечірниця — ВЕЧІ́РНИЦЯ¹, і, ж., розм. Жін. до вечі́рник. На посаду лаборанта прийняли студентку-вечірницю (з газ.). ВЕЧІ́РНИЦЯ², і, ж. 1. Ссавець родини кажанових із довгими загостреними крилами, який полює після заходу сонця. Словник української мови у 20 томах