вечірниця
вечі́рниця
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вечірниця — -і, ж., розм. 1》 Жін. до вечірник. 2》 Рід кажанів із довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вечірниця — ВЕЧІ́РНИЦЯ¹, і, ж., розм. Жін. до вечі́рник. На посаду лаборанта прийняли студентку-вечірницю (з газ.). ВЕЧІ́РНИЦЯ², і, ж. 1. Ссавець родини кажанових із довгими загостреними крилами, який полює після заходу сонця. Словник української мови у 20 томах
- вечірниця — ВЕЧІ́РНИЦЯ, і, ж., розм. 1. Жін. до вечі́рник. 2. (Nyctalus). Рід кажанів з довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах. Словник української мови в 11 томах