1. Орфографічний словник української мови

вечірник

вечі́рник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечірник — -а, ч., розм. Людина, яка вчиться або працює у вечірню зміну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вечірник — ВЕЧІ́РНИК, а, ч., розм. Людина, яка поєднує навчання у вечірні години з роботою. На фабриці для дев'ятикласників знайшлося чимало справ. Допомагали вечірникам готувати уроки, .. Словник української мови у 20 томах
  3. вечірник — ВЕЧІ́РНИК, а, ч., розм. Людина, що вчиться або працює у вечірню зміну. Працювати і вчитись — це нелегке завдання. Тому заочник і вечірник повинен бути оточений увагою і піклуванням (Рад. Укр., 5.VII 1961, 3). Словник української мови в 11 томах