1. Словник української мови в 11 томах

вечірник

ВЕЧІ́РНИК, а, ч., розм. Людина, що вчиться або працює у вечірню зміну.

Працювати і вчитись — це нелегке завдання. Тому заочник і вечірник повинен бути оточений увагою і піклуванням (Рад. Укр., 5.VII 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечірник — вечі́рник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. вечірник — -а, ч., розм. Людина, яка вчиться або працює у вечірню зміну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вечірник — ВЕЧІ́РНИК, а, ч., розм. Людина, яка поєднує навчання у вечірні години з роботою. На фабриці для дев'ятикласників знайшлося чимало справ. Допомагали вечірникам готувати уроки, .. Словник української мови у 20 томах