вечірник
вечі́рник
-а, ч., розм.
Людина, яка вчиться або працює у вечірню зміну.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вечірник — вечі́рник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- вечірник — ВЕЧІ́РНИК, а, ч., розм. Людина, яка поєднує навчання у вечірні години з роботою. На фабриці для дев'ятикласників знайшлося чимало справ. Допомагали вечірникам готувати уроки, .. Словник української мови у 20 томах
- вечірник — ВЕЧІ́РНИК, а, ч., розм. Людина, що вчиться або працює у вечірню зміну. Працювати і вчитись — це нелегке завдання. Тому заочник і вечірник повинен бути оточений увагою і піклуванням (Рад. Укр., 5.VII 1961, 3). Словник української мови в 11 томах