вечірниця
ВЕЧІ́РНИЦЯ¹, і, ж., розм.
Жін. до вечі́рник.
На посаду лаборанта прийняли студентку-вечірницю (з газ.).
ВЕЧІ́РНИЦЯ², і, ж.
1. Ссавець родини кажанових із довгими загостреними крилами, який полює після заходу сонця.
У добрих літунів (вечірниці, кажани) колонії налічують сотні особин (з наук.-попул. літ.);
Вечірниця літає високо над верхівками дерев, лісовими галявинами, поблизу парків, живиться великими комахами (жуками, вовчками та ін.) (із журн.).
2. Вечірня зоря.
Коли вечір розкидав хащами блакитні серпанки, .. вечірниця розсвічувала в небі свою лампаду, Опіда повертала з лісу з оберемками зілля (Н. Королева);
Князь Володимир дивився на вечірницю, що висіла вже зовсім низько над обрієм, велика, малинова, опускалась у тумани (С. Скляренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вечірниця — вечі́рниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- вечірниця — -і, ж., розм. 1》 Жін. до вечірник. 2》 Рід кажанів із довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вечірниця — ВЕЧІ́РНИЦЯ, і, ж., розм. 1. Жін. до вечі́рник. 2. (Nyctalus). Рід кажанів з довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах. Словник української мови в 11 томах