вибриком —
присл. Вистрибуючи, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин). || Грайливо підстрибуючи (про людей).
Великий тлумачний словник сучасної мови
вибриком —
ВИ́БРИКОМ, присл. Вистрибуючи, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин). Як тільки сіпнув хлопець, щоб вести в кошару, воно [теля] рвонулося з рук та й пішло вибриком по всьому двору (Л. Яновська); // Грайливо підстрибуючи (про людей).
Словник української мови у 20 томах
вибриком —
див. бігом; вистрибом; жваво
Словник синонімів Вусика
вибриком —
ВИ́БРИКОМ, присл. Вистрибуючи, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин). Як тільки сіпнув хлопець, щоб вести в кошару, воно [теля] рвонулося з рук та й пішло вибриком по всьому двору (Л. Янов., І, 1959, 36); // Грайливо підстрибуючи (про людей).
Словник української мови в 11 томах