Орфографічний словник української мови

вибриком

ви́бриком

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вибриком — присл. Вистрибуючи, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин). || Грайливо підстрибуючи (про людей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибриком — ВИ́БРИКОМ, присл. Вистрибуючи, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин). Як тільки сіпнув хлопець, щоб вести в кошару, воно [теля] рвонулося з рук та й пішло вибриком по всьому двору (Л. Яновська); // Грайливо підстрибуючи (про людей).  Словник української мови у 20 томах
  3. вибриком — див. бігом; вистрибом; жваво  Словник синонімів Вусика
  4. вибриком — ВИ́БРИКОМ, присл. Вистрибуючи, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин). Як тільки сіпнув хлопець, щоб вести в кошару, воно [теля] рвонулося з рук та й пішло вибриком по всьому двору (Л. Янов., І, 1959, 36); // Грайливо підстрибуючи (про людей).  Словник української мови в 11 томах