Великий тлумачний словник сучасної мови

вибриком

ви́бриком

присл.

Вистрибуючи, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин).

|| Грайливо підстрибуючи (про людей).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вибриком — ви́бриком прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. вибриком — ВИ́БРИКОМ, присл. Вистрибуючи, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин). Як тільки сіпнув хлопець, щоб вести в кошару, воно [теля] рвонулося з рук та й пішло вибриком по всьому двору (Л. Яновська); // Грайливо підстрибуючи (про людей).  Словник української мови у 20 томах
  3. вибриком — див. бігом; вистрибом; жваво  Словник синонімів Вусика
  4. вибриком — ВИ́БРИКОМ, присл. Вистрибуючи, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин). Як тільки сіпнув хлопець, щоб вести в кошару, воно [теля] рвонулося з рук та й пішло вибриком по всьому двору (Л. Янов., І, 1959, 36); // Грайливо підстрибуючи (про людей).  Словник української мови в 11 томах