вибубнювання

вибу́бнювання

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. вибубнювання — ВИБУ́БНЮВАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. вибу́бнювати. Він [мітинг] проходив на невеликій сільській площі з традиційним вибубнюванням барабанів на початку (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
2. вибубнювання — ВИБУ́БНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вибу́бнювати.  Словник української мови в 11 томах