Орфографічний словник української мови

вигвинчування

вигви́нчування

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вигвинчування — -я, с. Дія за знач. вигвинчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигвинчування — ВИГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигви́нчувати. От вам щуп, лопати, ключ для вигвинчування зривача [зривника], вірьовки. Знаходьте бомбу, розкопуйте її, вигвинчуйте зривач i тягнiть на поверхню (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. вигвинчування — ВИГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигви́нчувати.  Словник української мови в 11 томах