вигвинчування —
вигви́нчування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вигвинчування —
-я, с. Дія за знач. вигвинчувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вигвинчування —
ВИГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вигви́нчувати. От вам щуп, лопати, ключ для вигвинчування зривача [зривника], вірьовки. Знаходьте бомбу, розкопуйте її, вигвинчуйте зривач i тягнiть на поверхню (П.
Словник української мови у 20 томах