Орфографічний словник української мови

вигнивання

вигнива́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вигнивання — -я, с. Стан за знач. вигнивати. Вигнивання пнів, зубів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигнивання — ВИГНИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вигнива́ти. Перезволоження ґрунту призводить до масового вигнивання посівів (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. вигнивання — ВИГНИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вигнива́ти. Вигнивання пнів.  Словник української мови в 11 томах