вигнивання

ВИГНИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вигнива́ти.

Вигнивання пнів.

Значення в інших словниках

1. вигнивання — вигнива́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вигнивання — -я, с. Стан за знач. вигнивати. Вигнивання пнів, зубів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигнивання — ВИГНИВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вигнива́ти. Перезволоження ґрунту призводить до масового вигнивання посівів (із журн.).  Словник української мови у 20 томах