Словник української мови в 11 томах

вигнивати

ВИГНИВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ГНИТИ і рідко ВИ́ГНИСТИ, иє, док.

1. Гниючи всередині, порожніти.

2. Гниючи, цілком знищуватись.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вигнивати — вигнива́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. вигнивати — -ає, недок., вигнити і рідко вигнисти, -иє, док. 1》 Гниючи всередині, порожніти. 2》 Гниючи, цілком знищуватись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигнивати — ВИГНИВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ГНИТИ, рідко ВИ́ГНИСТИ, иє, док. 1. Гниючи всередині, порожніти. З придатного для борті дерева зрубували верхівку і вибирали зверху в стовбурі заглиблення, щоб у ньому збиралася вода і вигнивала середина (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах