Орфографічний словник української мови

вигнивати

вигнива́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вигнивати — -ає, недок., вигнити і рідко вигнисти, -иє, док. 1》 Гниючи всередині, порожніти. 2》 Гниючи, цілком знищуватись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигнивати — ВИГНИВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ГНИТИ, рідко ВИ́ГНИСТИ, иє, док. 1. Гниючи всередині, порожніти. З придатного для борті дерева зрубували верхівку і вибирали зверху в стовбурі заглиблення, щоб у ньому збиралася вода і вигнивала середина (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. вигнивати — ВИГНИВА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ГНИТИ і рідко ВИ́ГНИСТИ, иє, док. 1. Гниючи всередині, порожніти. 2. Гниючи, цілком знищуватись.  Словник української мови в 11 томах