Значення в інших словниках
-
вигнилий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вигнити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вигнилий —
ВИ́ГНИЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́гнити. Під двором, сумно похиливши віти, стояла вигнила зсередини верба (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
вигнилий —
див. гнилий
Словник синонімів Вусика
-
вигнилий —
ВИ́ГНИЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́гнити.
Словник української мови в 11 томах