вигулюватися —
-ююся, -юєшся, недок., вигулятися, -яюся, -яєшся, док. 1》 с. г. Випасатися на пасовищі. || розм. Виростати на свободі, набуваючи здоров'я, повноти. 2》 розм. Гуляти довго, досхочу. 3》 безос., рідко. Ставати світлішим, вияснюватися (про погоду).
Великий тлумачний словник сучасної мови
вигулюватися —
ВИГУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ГУЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. с. г. Випасатися на пасовищі. Хай не мучиться молодняк по стайнях, по денниках, хай бігає, вигулюється (Остап Вишня); Її можна було бачити і на далекому полі, і ще далі в степу...
Словник української мови у 20 томах
вигулюватися —
ВИПОГО́ДЖУВАТИСЯ безос. (про погоду — ставати ясно, без хмар), РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ, ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ВИЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ВИГОДИ́НЮВАТИСЯ, РОЗ'Я́СНЮВАТИСЯ розм., РОЗ'ЯСНЯ́ТИСЯ розм., ЯСНИ́ТИСЯ розм., РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
вигулюватися —
ВИГУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ГУЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. с. г. Випасатися на пасовищі. Її можна було бачити і на далекому полі, і ще далі в степу, де вигулювались на пастівнику отари овець (Донч., IV, 1957, 405); // розм.
Словник української мови в 11 томах