вигулювати —
-юю, -юєш, недок., вигуляти, -яю, -яєш, док., розм. 1》 Гуляти протягом певного часу. || Багато гуляти. 2》 тільки недок. Вільно, без обмежень ходити, бігати. 3》 перен. Бути незасіяною, пустувати (про землю).
Великий тлумачний словник сучасної мови
вигулювати —
ВИГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГУЛЯТИ, яю, яєш, док. 1. розм. Гуляти протягом певного часу. Мати суворо вимовляла дочці: ходить як п'яна, впору не з'їсть, не поспить, як поведе бригаду, коли вигулюватиме ночі? (К.
Словник української мови у 20 томах
вигулювати —
ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИ зах., СПАЦЕРУВА́ТИ діал., ГАРДУВА́ТИ діал., ГУ́ЛІ дит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
вигулювати —
ВИГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ГУЛЯТИ, яю, яєш, док., розм. 1. Гуляти протягом певного часу. Мавра суворо вичитувала дочці: ходить як п’яна, впору не з’їсть, не поспить, як поведе бригаду, коли вигулюватиме ночі? (Горд., Дівчина..
Словник української мови в 11 томах