вигуляний — Орфографічний словник української мови

вигуляний — -а, -е. Який набрався сил, виріс або відпочив на волі. || Який пустував, був незасіяний (про ґрунт, землю і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
вигуляний — ВИ́ГУЛЯНИЙ, а, е. Який не працював або набрався сил, виріс або відпочив на волі. У Трохименка защеміло з образи серце: що вона – ця випещена й вигуляна [панна] – збирається робити з дівчам? (Г. Словник української мови у 20 томах
вигуляний — ВИ́ГУЛЯНИЙ, а, е. Який набрався сил, виріс або відпочив на волі. Та коли підводчик, значно молодший за пасажира, схопився на весь зріст і гукнув на вигуляного коня, хлопці в першу мить сторопіли (Ле... Словник української мови в 11 томах