вигуляний

ви́гуляний

-а, -е.

Який набрався сил, виріс або відпочив на волі.

|| Який пустував, був незасіяний (про ґрунт, землю і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. вигуляний — ви́гуляний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вигуляний — ВИ́ГУЛЯНИЙ, а, е. Який не працював або набрався сил, виріс або відпочив на волі. У Трохименка защеміло з образи серце: що вона – ця випещена й вигуляна [панна] – збирається робити з дівчам? (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. вигуляний — ВИ́ГУЛЯНИЙ, а, е. Який набрався сил, виріс або відпочив на волі. Та коли підводчик, значно молодший за пасажира, схопився на весь зріст і гукнув на вигуляного коня, хлопці в першу мить сторопіли (Ле...  Словник української мови в 11 томах