вигулюватися

ВИГУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ГУЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.

1. с. г. Випасатися на пасовищі.

Її можна було бачити і на далекому полі, і ще далі в степу, де вигулювались на пастівнику отари овець (Донч., IV, 1957, 405);

// розм. Виростати на свободі, набуваючи здоров’я, повноти.

А я собі вигулюю. Вигулялася така здорова, огрядна! (Мирний, III, 1954, 162).

2. розм. Гуляти довго, досхочу.

— Ляже не клята, встане не м’ята, наїсться, нап’ється, вигуляється, так чому ж їй не бути хорошою (Вас., І, 1959, 266);

Хай не мучиться молодняк по стайнях, по денниках, хай бігає, вигулюється (Вишня, II, 1956, 59).

3. безос., рідко. Ставати світлішим, вияснюватися (про погоду).

Вигулюється там, а тут іще запнуто. Блисне, — упустить на чугунне і довго ковзається і гуде. (Дощ іде…) (Тич., І, 1957, 113).

Значення в інших словниках

1. вигулюватися — вигу́люватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вигулюватися — -ююся, -юєшся, недок., вигулятися, -яюся, -яєшся, док. 1》 с. г. Випасатися на пасовищі. || розм. Виростати на свободі, набуваючи здоров'я, повноти. 2》 розм. Гуляти довго, досхочу. 3》 безос., рідко. Ставати світлішим, вияснюватися (про погоду).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигулюватися — ВИГУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ГУЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. 1. с. г. Випасатися на пасовищі. Хай не мучиться молодняк по стайнях, по денниках, хай бігає, вигулюється (Остап Вишня); Її можна було бачити і на далекому полі, і ще далі в степу...  Словник української мови у 20 томах
4. вигулюватися — ВИПОГО́ДЖУВАТИСЯ безос. (про погоду — ставати ясно, без хмар), РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ, ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ВИЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ВИГОДИ́НЮВАТИСЯ, РОЗ'Я́СНЮВАТИСЯ розм., РОЗ'ЯСНЯ́ТИСЯ розм., ЯСНИ́ТИСЯ розм., РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови