видик

ви́дик

іменник чоловічого роду

вид

розм.

Значення в інших словниках

1. видик — -а, ч., розм. Відеомагнітофон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. видик — ВИ́ДИК, а, ч. Зменш. до вид¹ 1. Обвітрені, засмаглі видики хлопців лущилися від сонця (П. Панч); * У порівн. [Сербин:] Там, під тією могилою, єсть криниця... вода свіжа, як твій видик, ясна, як твої очиці (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
3. видик — ВИ́ДИК, а, ч. Зменш. до вид¹ 1. [Сербин:] Там під тією могилою єсть криниця… вода свіжа, як твій видик, ясна, як твої очиці (Вас., III, 1960, 35); Обвітрені, засмаглі видики хлопців лущилися від сонця (Панч, Іду, 1946, 90).  Словник української мови в 11 томах