Значення в інших словниках
-
видик —
ви́дик іменник чоловічого роду вид розм.
Орфографічний словник української мови
-
видик —
ВИ́ДИК, а, ч. Зменш. до вид¹ 1. Обвітрені, засмаглі видики хлопців лущилися від сонця (П. Панч); * У порівн. [Сербин:] Там, під тією могилою, єсть криниця... вода свіжа, як твій видик, ясна, як твої очиці (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
-
видик —
ВИ́ДИК, а, ч. Зменш. до вид¹ 1. [Сербин:] Там під тією могилою єсть криниця… вода свіжа, як твій видик, ясна, як твої очиці (Вас., III, 1960, 35); Обвітрені, засмаглі видики хлопців лущилися від сонця (Панч, Іду, 1946, 90).
Словник української мови в 11 томах