викривач

викрива́ч

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. викривач — -а, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь (див. викривати 1), 2)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. викривач — ВИКРИВА́Ч, а́, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь. Не було вже в живих освіченого Макарія. Помер, не дочекавшись першої друкованої книги, і натхненний учений, палкий викривач панів та бояр Максим Грек (О.  Словник української мови у 20 томах
3. викривач — ВИКРИВА́Ч (той, хто викриває кого-, що-небудь), ВИКРИВА́ЛЬНИК, ВИЯ́ВНИК. Життя й діяльність Сковороди,.. викривача самодержавного гніту, можна без перебільшення вважати героїчним подвигом (із журналу); Викривальник тоталітарної системи.  Словник синонімів української мови
4. викривач — ВИКРИВА́Ч, а́, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь ( див. викрива́ти 1, 2). Не було вже в живих освіченого Макарія. Помер, не дочекавшись першої друкованої книги, і натхненний учений, палкий викривач панів та бояр Максим Грек (Ів.  Словник української мови в 11 томах