вимовлений — Орфографічний словник української мови

вимовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимовити. Великий тлумачний словник сучасної мови
вимовлений — ВИ́МОВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мовити. Йому аж подобалось питання, так прямо вимовлене жіночими устами (Панас Мирний); Хлопець відігнав те непрохане чуття [тривоги], насолоджуючись безжурним настроєм, красою партнерки, не вимовленими... Словник української мови у 20 томах
вимовлений — ВИ́МОВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мовити. Йому аж подобалось питання, так прямо вимовлене жіночими устами (Мирний, II, 1954, 169); Почувши вимовлене слово, На нього глянув хтось з юрби (Бажан, Роки, 1957, 242). Словник української мови в 11 томах