вимогливо —
Присл. до вимогливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вимогливо —
ВИМО́ГЛИВО. Присл. до вимо́гливий. Анч дивився на нього вимогливо і рішуче (М. Трублаїні); Мабуть, “високий гість” у своїй заклопотаності прийняв оріонця за сторожа, бо, не вітаючись, звернувся до старого досить вимогливо (О.
Словник української мови у 20 томах
вимогливо —
ВИМО́ГЛИВО. Присл. до вимо́гливий. Анч дивився на нього вимогливо і рішуче (Трубл., II, 1955, 236).
Словник української мови в 11 томах