Великий тлумачний словник сучасної мови

вимогливо

вимо́гливо

Присл. до вимогливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вимогливо — вимо́гливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. вимогливо — ВИМО́ГЛИВО. Присл. до вимо́гливий. Анч дивився на нього вимогливо і рішуче (М. Трублаїні); Мабуть, “високий гість” у своїй заклопотаності прийняв оріонця за сторожа, бо, не вітаючись, звернувся до старого досить вимогливо (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. вимогливо — ВИМО́ГЛИВО. Присл. до вимо́гливий. Анч дивився на нього вимогливо і рішуче (Трубл., II, 1955, 236).  Словник української мови в 11 томах