вимогливість

вимо́гливість

-вості, ж.

Властивість за знач. вимогливий.

Значення в інших словниках

1. вимогливість — вимо́гливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вимогливість — ВИМО́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вимо́гливий. Усі знали вимогливість Басової, заочі лаяли її страшенно і боялися (В. Собко); В його голосі прозвучала тверда вимогливість (О.  Словник української мови у 20 томах
3. вимогливість — ВИМО́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вимо́гливий. Усі знали вимогливість Басової, заочі лаяли її страшенно і боялися (Собко, Справа.., 1959, 62); В його голосі прозвучала тверда вимогливість (Гур., Життя.., 1954, 234).  Словник української мови в 11 томах