Орфографічний словник української мови

виночерпій

виноче́рпій

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виночерпій — -я, ч., заст. При дворі монарха, феодала – особа, яка відала напоями, наливала і підносила їх під час бенкету.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виночерпій — ВИНОЧЕ́РПІЙ, я, ч., заст. Особа при дворі монарха, феодала, яка відала напоями, наливала і підносила їх під час бенкету. Всіх пиятик незмінний виночерпій, ти чуєш – скреготнуло твоє діло! (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. виночерпій — I виночерпець, підчашний (іст.), чашник II див. п'яниця  Словник синонімів Вусика
  4. виночерпій — ВИНОЧЕ́РПІЙ заст. (при дворі монарха, феодала — особа, що відала напоями, наливала й підносила їх під час бенкету), ПИВНИ́ЧНИЙ заст. Дмитрик успадкував звички справжнього виночерпія. Це видно було з того,.. як неквапно наливав по вінця кухлі (М.  Словник синонімів української мови
  5. виночерпій — ВИНОЧЕ́РПІЙ, я, ч., заст. При дворі монарха, феодала — особа, що відала напоями, наливала і підносила їх під час бенкету. Разом з царем ховали одну з його наложниць, а також слуг — виночерпія, кухаря, вістового...  Словник української мови в 11 томах