виночерпій
ВИНОЧЕ́РПІЙ заст. (при дворі монарха, феодала — особа, що відала напоями, наливала й підносила їх під час бенкету), ПИВНИ́ЧНИЙ заст. Дмитрик успадкував звички справжнього виночерпія. Це видно було з того,.. як неквапно наливав по вінця кухлі (М. Рудь); Від залу його (креденець) відокремлювала низька огорожа, за яку входили тільки пивничий та чашники (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови