випалювати

випа́лювати 1

дієслово недоконаного виду

палячи, знищувати все

випа́лювати 2

дієслово недоконаного виду

робити постріл, вистрелювати

Значення в інших словниках

1. випалювати — Палити; (сонцем) знищувати; (тавро) випікати; (з кріса) вистрелювати; (новину) сказати одним духом.  Словник синонімів Караванського
2. випалювати — I -юю, -юєш, недок., випалити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Палячи, знищувати все де-небудь. || Дуже висушуючи, знищувати (про рослинність). 2》 Палити до кінця, витрачати повністю. 3》 Наносити розжареним предметом знак, зображення на що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випалювати — ВИПА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВИ́ПАЛИТИ, лю, лиш, док., що. 1. Палячи, знищувати все де-небудь. Тільки-но розмінували поле, а вже Катерина та її подруги боронами, граблями зволікали бур'яни, випалювали, очищали поле для тракторів (К.  Словник української мови у 20 томах
4. випалювати — див. нищити  Словник синонімів Вусика
5. випалювати — ВИПА́ЛЮВАТИ (про цигарку, тютюн і т. ін. — палити до кінця; палячи, витрачати цілком), ВИКУ́РЮВАТИ, СКУ́РЮВАТИ, ВИСМА́ЛЮВАТИ розм. — Док.: ви́палити, ви́курити, скури́ти, ви́смалити.  Словник синонімів української мови
6. випалювати — ВИПА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВИ́ПАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Палячи, знищувати все де-небудь. Тільки-но розмінували поле, а вже Катерина та її подруги боронами, граблями зволікали бур’яни, випалювали, очищали поле для тракторів (Горд., Цвіти..  Словник української мови в 11 томах
7. випалювати — Випалювати, -люю, -єш сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. Г) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? Рудч. Ск. І. 94. 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік. Стор. МПр. 131.  Словник української мови Грінченка