випалювати
ВИПА́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВИ́ПАЛИТИ, лю, лиш, док., що.
1. Палячи, знищувати все де-небудь.
Тільки-но розмінували поле, а вже Катерина та її подруги боронами, граблями зволікали бур'яни, випалювали, очищали поле для тракторів (К. Гордієнко);
Лісу навкруги тут не було, його давно колись випалили (А. Хижняк);
// Дуже висушуючи, знищувати (про рослинність).
Тут [у Ялті] на осінь гори починають зеленіти, бо сонце вже не так їх випалює (Леся Українка);
Літом пекучі вітри й сонце випалюють все навкруги (В. Кучер).
2. Палити до кінця, витрачати повністю.
Він брав цигарку за цигаркою, випалював її до краю і клав у попільничку (Г. Епік);
Ми, перепочивши годинку та випаливши по цигарці, знову посунули вперед (Олесь Досвітній).
3. Наносити розжареним предметом знак, зображення на що-небудь.
Тавро з шкварчанням випалювало на шкірі глибоку рану, яка вже ніколи не зійде з обличчя (З. Тулуб);
Народні митці випалюють різноманітні візерунки на дерев'яних предметах (з газ.).
4. Піддаючи дії вогню, надавати міцності якому-небудь предметові.
Зранку був він .. за Ворсклою, де цеглярі випалювали цеглу (З. Тулуб);
Гончар випалив і новий товар – біленькі ізолятори для стовпів (Ю. Яновський).
5. Одержувати якусь речовину, спалюючи що-небудь.
Те вугля [вугілля] він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою (І. Франко);
З пнів та коріння .. випалював [Шембек] поташ і скипидар (Ю. Смолич);
– Цю красу нищить на вогні поміщик-дикун Коростишев. Він з мармуру випалює вапно! (М. Стельмах).
ВИПА́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., ВИ́ПАЛИТИ, лю, лиш, док.
1. Робити постріл; вистрелювати.
Вихилить [чоловік] півголови з-за вугла муру, в одній секунді націлить і випалить (І. Франко);
Тарас приклав до плеча гвинтівку і випалив угору (І. Микитенко).
2. що і без прям. дод., перен. Несподівано і швидко говорити щось.
Набираю в груди повітря і випалюю раптом: – Я викрав вас з дому й везу до вінця (М. Коцюбинський);
– Женись, а на чужу жінку не дивись, – випалює він під загальний регіт (М. Зарудний);
Можеш собі уявити, що зо мною сталось, як він випалив це до мене (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)