Значення в інших словниках
-
виплекати —
док., викохати, виростити, випестити, виглядіти, (дитя) вигойдати.
Словник синонімів Караванського
-
виплекати —
-аю, -аєш, док., перех. 1》 З любов'ю виростити кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, домогтися найкращого стану, вигляду; випестити. 2》 перен. Виносити в собі (думку, почуття і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
виплекати —
ВИ́ПЛЕКАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. З любов'ю виростити кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, домогтися найкращого стану, вигляду; випестити. Виняньчила, виплекала, мила й вичісувала [Маланка Гафійку], а тепер оддай людям! (М.
Словник української мови у 20 томах
-
виплекати —
див. ростити
Словник синонімів Вусика
-
виплекати —
ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ...
Словник синонімів української мови
-
виплекати —
Ви́плекати, -каю, -каєш, -кає
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
виплекати —
ВИ́ПЛЕКАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. З любов’ю виростити кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, домогтися найкращого стану, вигляду; випестити. Виняньчила, виплекала, мила й вичісувала [Маланка Гафійку], а тепер оддай людям! (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
виплекати —
Ви́плекати, -каю, -єш гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку. н. п.
Словник української мови Грінченка