Значення в інших словниках
-
вирваний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирвати. || вирвано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вирваний —
ВИ́РВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рвати. В горілці плавав червоний стручок перчиці, неначе тільки що вирваний на городі (І. Нечуй-Левицький); Під ноги раз у раз потрапляли якісь корчі й вирване із землі коріння (В.
Словник української мови у 20 томах
-
вирваний —
ВИ́РВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рвати. В горілці плавав червоний стручок перчиці, неначе тільки що вирваний на городі (Н.-Лев., II, 1956, 280); Під ноги раз у раз потрапляли якісь корчі й вирване із землі коріння (Кучер, Чорноморці, 1956, 380).
Словник української мови в 11 томах