вирваний
ви́рваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вирвати.
|| вирвано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиви́рваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вирвати.
|| вирвано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови