1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вирваний

ви́рваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вирвати.

|| вирвано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирваний — ви́рваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вирваний — ВИ́РВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́рвати. В горілці плавав червоний стручок перчиці, неначе тільки що вирваний на городі (І. Нечуй-Левицький); Під ноги раз у раз потрапляли якісь корчі й вирване із землі коріння (В. Словник української мови у 20 томах
  3. вирваний — ВИ́РВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рвати. В горілці плавав червоний стручок перчиці, неначе тільки що вирваний на городі (Н.-Лев., II, 1956, 280); Під ноги раз у раз потрапляли якісь корчі й вирване із землі коріння (Кучер, Чорноморці, 1956, 380). Словник української мови в 11 томах