вирвати
ви́рвати
див. виривати I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирвати — ви́рвати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вирвати — ВИ́РВАТИ див. вирива́ти¹. Словник української мови у 20 томах
- вирвати — ви́рвати 1. вирвати ◊ ви́рвало го на га́мана → гаман ◊ ви́рвати як <�на́че> кара́бінова ку́ля схопитися, зірватися з місця (ст): Цей останній, весь позеленілий, як завжди з емоції, вирвав наче карабінова куля і... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вирвати — вибива́ти / ви́бити з ко́лії кого і без додатка. 1. Порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. — Це вибивало з колії, вносило в роботу плутанину й безладдя (В. Попов); Позбавити людину її професії.. Фразеологічний словник української мови
- вирвати — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
- вирвати — ВИ́РВАТИ див. вирива́ти¹. Словник української мови в 11 томах
- вирвати — Ви́рвати, -ся см. виривати, -ся. Словник української мови Грінченка