вирвати

ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док.: ви́рвати, рвону́ти, ви́смикати, ви́смикнути, ви́скубати, ви́скубти, ви́дерти, ви́драти, ви́шарпнути, ви́пручати, ви́щипати. Йде березняком дівчина,.. Стріне квітку — вириває (Я. Щоголів); Він стогнав, виривав свої руки з цупких Романових рук (Д. Ткач); Докопавшись до корінців, укритих філоксерою, вона рвала їх (М. Коцюбинський); Він висмикував їх (вуса) пальцями (І. Нечуй-Левицький); Треба буде видерти з тину по доброму кілку та й у путь (В. Винниченко); Біля нього стояв вірний кінь і спокійно вискубував придорожню траву (А. Шиян); Не встиг Яцуба схаменутись, як Лукія вишарпнула передавач у нього з рук (О. Гончар); — Лізь! — командував пошепки Санько, випручуючи ногу у товариша з рук (Б. Грінченко); Випручавши тихенько від нього свою руку,.. стала поодаль (Г. Квітка-Основ'яненко); Василь нервово вищипував із корінням зелені травинки (І. Шаповал).

ВІДБИРА́ТИ (брати в когось що-небудь насильно), ЗАБИРА́ТИ, ВІДНІМА́ТИ, ВІДІЙМА́ТИ, ВИЛУЧА́ТИ, РЕКВІЗУВА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИ, ВИХВА́ЧУВАТИ розм. (перев. з рук, силоміць). — Док.: відібра́ти, забра́ти, відня́ти, відійня́ти, зага́рбати розм. ви́лучити, реквізува́ти, ви́дерти, ви́драти, ви́рвати, ви́хопити, ви́хватити. Я відібрав у хлопців три гранати (Ю. Яновський); (Нефіса:) Тепер же Меценат не забирає ніяких наших скарбів силоміць (Леся Українка); Чи принесе Галя від тітки яку іграшку — Василь зараз відніме (Панас Мирний); (Гаркуша:) Сутяжники загарбали всю мою худобу і не зоставили мені ні кришки, ні покришки (О. Стороженко); — Директива прийшла, щоб хуторян усіх перетрусити, вогнестрільну й холодну зброю вилучити (О. Гончар); — Прошу. Сідайте. А цю штучку, — Гальванеску сердито потрусив біноклем, — я змушений реквізувати (Ю. Смолич); Видирали (пани) Коваленкові карту (голосування), пхали другу,.. але Коваленко не подався (Лесь Мартович); Маруся кинулась виривати своє відро з її рук (І. Нечуй-Левицький).

ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм.; ВИ́ШКРЯБАТИ розм., ДОП'ЯСТИ́ чого, розм., ДОПНУ́ТИ чого, розм., ДОСКО́ЧИТИ чого, розм., ПРИЗАПА́СИТИ розм., ПРИЗАПАСТИ́ розм., ПЕРЕХОПИ́ТИ що, чого, розм., ОРГАНІЗУВА́ТИ розм., жарт., РОЗСТАРА́ТИСЯ чого, на що, розм., УСТАРА́ТИ діал., ПОСТАРА́ТИ діал., ЗДОБУ́ТИСЯ чого, на що, діал.; ВИ́ДЕРТИ розм., ВИ́ДРАТИ розм. (силою або з труднощами); ВИ́РВАТИ розм. (силою); ВИ́КЛОПОТАТИ (шляхом клопотання); РОЗЖИ́ТИСЯ, РОЗГОРЮВА́ТИСЯ, РОЗГОРЮВА́ТИ, РОЗГО́РИТИ (на що, розм. — перев. шляхом позички, купівлі). — Недок.: дістава́ти, добува́ти, здобува́ти, роздобува́ти, бра́ти, добува́тися, запопада́ти, достава́ти, прихо́плювати, прихва́чувати, вишкря́бувати, перехо́плювати, організо́вувати, стара́тися, стара́ти, здобува́тися, видира́ти, вирива́ти, розжива́тися. Треба негайно когось відрядити до міста. Хай за всяку ціну дістане нафти (О. Донченко); Йому здавалося, що він усе переможе й перебуде, усе візьме і всього добуде, чого тільки його душа забажає! (І. Нечуй-Левицький); В Черкаси їздив (Матвій), в Київ наїжджав, І де гвинтом іржавим розживався, А де старе магнето здобував (Л. Первомайський); "Треба трути роздобути, Треба йти шукати Стару відьму!" Найшла (мати) відьму, І трути достала (Т. Шевченко); — Так грошей-бо нема, не добувся; хіба ти мені даси (Г. Квітка-Основ'яненко); — Не барись, бо я дожидатиму, а мені пильно... ще маємо того солоду запопасти (Марко Вовчок); В кишені він намацує м'яку шовкову хустку. Десь він прихопив її з-поміж розкопаних Хомою трофеїв (О. Гончар); Арсентій прихватив мішечок буряків (К. Гордієнко); У Полтаві він одвоював завідувачку колектора.. З інших районів вишкрябав кількох викладачів загальноосвітніх дисциплін (І. Микитенко); Прокопчук.. розшморгнув кисет із свинячого міхура. — Де такого доп'яв? — засміявся боєць (Григорій Тютюнник); — Послухать діда, то зразу щасливим будеш!.. Тільки горе, що дід самі досі тільки сторожа при окономії доскочили (В. Винниченко); — Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тільки притулю, дак ік нечистому й порозпадаються (П. Куліш); Мати.. часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку (С. Добровольський); Віктор.. організував кілька казанів каші і дві великих пачки тютюну (П. Автомонов); — Де ж він розстарався на таке добро? — А він може розстаратися; дуже роздобутливий у мене дядечко (М. Стельмах); — Відки ж я тобі, добрий чоловіче, гроші дам? Таже з коліна не вилуплю.. Устараю, то дам (Лесь Мартович); Нема кому дровець постарати (Марко Черемшина); Купив (Степан) плуг, борону, нарешті здобувся на пару сильних коней (А. Крушельницький); Або дай, або видеру (прислів'я); — Славна дівчина, — похвалив батько. — Але чи дасть за нею придане Варчук?.. — Як не дасть, вирвати треба. — Ну, виривай, вчися на такому ділі (М. Стельмах); — На найближчому пункті виклопочу тобі переселенський квиток (Л. Смілянський); Аква.. з'їздив на два дні в Умань до брата, переобмундирувався, розжився на копійку (В. Дрозд); Як-небудь розгорюємось на скотинку (Панас Мирний); Десь би собі розгорив шматочок дерева (Словник Б. Грінченка).