1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

вирвати

ви́рвати 1. вирвати

◊ ви́рвало го на га́мана → гаман

◊ ви́рвати як <�на́че> кара́бінова ку́ля схопитися, зірватися з місця (ст): Цей останній, весь позеленілий, як завжди з емоції, вирвав наче карабінова куля і, маючи на плечах цілу фалянґу переслідувачів, які завжди ще трималися небезпечно близько, наближався по кривині доріжки щораз ближче до Романа (Лисяк)

2. із труднощами дістати, роздобути (м, ср, ст): Як він вирвав той самохід, і то десь із штабу чи звідки? Там десь є якийсь свій хлопака – хто ж тобі дасть сьогодні а́вто, – а не так авто, як і ще, що найважніше, – бензину? (Лисяк)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирвати — ви́рвати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вирвати — див. виривати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирвати — ВИ́РВАТИ див. вирива́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. вирвати — вибива́ти / ви́бити з ко́лії кого і без додатка. 1. Порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. — Це вибивало з колії, вносило в роботу плутанину й безладдя (В. Попов); Позбавити людину її професії.. Фразеологічний словник української мови
  5. вирвати — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
  6. вирвати — ВИ́РВАТИ див. вирива́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  7. вирвати — Ви́рвати, -ся см. виривати, -ся. Словник української мови Грінченка