вирва

ВИ́РВА (вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір), ВОРО́НКА розм. рідко; ПРІ́РВА (у греблі, загаті). Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (В. Кучер); Вони перелізли через вирву в камінному паркані (І. Микитенко); Воронки від бомб; Весняні води прорили під містком прірву (С. Добровольський).

ПРОБО́ЇНА (пробитий, проламаний, прорваний у чомусь отвір, прохід), ПРОБІ́Й, ПРОЛО́М, ПРОЛА́М, ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛЛЯ рідше, ВИ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЛО́МИНА розм. — Придивляюсь я до дірки, — продовжував Юхим Кирилович, — і бачу, що це зовсім не сокирою прорубано, а просто собі звичайна пробоїна (О. Донченко); От уже не стало покрівлі на палаці; ..в стінах світяться пробої та щілини (І. Нечуй-Левицький); Стіжок у шересі блищить, немов шолом, Чуб сіна виглядає крізь пролом (Д. Павличко); Крізь борт струменить вода. Моряк на передній лаві кидається затикати пролам чи простріл (Ю. Мушкетик); В саду, в провалі муру (якраз і кущ тут), за кулеметом партизан-кулеметник (А. Головко); Вони (танки) лежать, сліпі й німі потвори, немов угрузли в землю назавжди, з проваллями в боках... (В. Сосюра); Дрібні будинки — погорілі або розвалені вибухами снарядів. У більших, багатоповерхових, — зяяли величезні вирви (Ю. Смолич); Тут він ударив палицею по дубі і, розколовши його, всунув у розколину дідову бороду та й защемив її там (казка); Велетенські руйновища гідроспоруди, пороги, люте ревіння води крізь проломини в греблі — все це треба було зафільмувати (О. Гончар).

Я́МА (заглиблення в землі, на дні річки тощо), ГЛИ́БКА діал.; ВИ́РВА (перев. від вибухів снарядів і т. ін.); КОВБА́НЯ (перев. з водою); ЧОРТОРИ́Й, ПРІ́РВА рідше (в річці, морі). Ішов, ішов дорогою, та і в яму впав; любив, любив хорошую, та й плюгаву взяв (прислів'я); Отут, ближче до призьби, темніє глибка, в якій літує качка (М. Стельмах); Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (В. Кучер); Тьмяне світло (ліхтарика) відбивалося на тихій поверхні калюжі. Жигай уже ось кілька років збирався засипати цю ковбаню (А. Шиян); Мчав (сом) .. до найдальших закутків свого царства, до найглибших чорториїв, до найтемніших вод (П. Загребельний); Ось уже недалеко прірва... Вирує в ній і піниться вода (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирва — Ви́рва: — глибока яма у дні річки, ставка [51] Словник з творів Івана Франка
  2. вирва — ви́рва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. вирва — Яма, ВИБІЙ, (у стіні) отвір; З. здирство, хабар. Словник синонімів Караванського
  4. вирва — И, ж. 1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. 2. Глибока яма у дні річки, ставка. Скриплять од вітру старі кочети. А ген на озері чотири квітнуть вирви. (Т.1, кн. Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. вирва — -и, ж. 1》 Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. 2》 Глибока яма у дні річки, ставка. Гнати у три вирви фам. — грубо проганяти кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вирва — ВИ́РВА¹, и, ж. 1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. Вони [хлопці] перелізли через вирву в камінному паркані і сіли серед пустиря (І. Словник української мови у 20 томах
  7. вирва — Вилом, пролом, прорив, яма Словник застарілих та маловживаних слів
  8. вирва — див. яма Словник синонімів Вусика
  9. вирва — ВИ́РВА, и, ж. 1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. Лінія фронту наче широка ораниця, розкопирсана, порита смугами окопів, подовбана вирвами від снарядів (Смолич, Мир.., 1958, 400); В лісі з часом усе змінилося. Словник української мови в 11 томах
  10. вирва — Ви́рва, -ви ж. Взятка, поборъ, всякій несправедливый или лишній поборъ, напр. при денежной платѣ еще добавочный отработокъ. Оце писарь вирви хоче, тим зразу й не дає білета. Борз. Словник української мови Грінченка