1. Словник української мови Грінченка

вирва

Ви́рва, -ви

ж. Взятка, поборъ, всякій несправедливый или лишній поборъ, напр. при денежной платѣ еще добавочный отработокъ. Оце писарь вирви хоче, тим зразу й не дає білета. Борз. у. За десятину землі панові одкосити дві, та ще вивезти десять купок гною, — то се вже гній буде вирва. Лубен. у. Хотіла баба вирви, та усилу сама вирвалась. О. 1862. IX. 114. То Шеверенко Олекса, в перших брат Наталі, здумав вирви домагаться, як москаль медалі. Заморившись, запалившись кинувся із хати, молодую, як ведеться, Талю продавати.... Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Мкр. Н. 29. Три вирви в шию і міх кулаччя. Ном. № 4761. У три вирви. Въ шею. І самого Енея-пана в три вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирва — Ви́рва: — глибока яма у дні річки, ставка [51] Словник з творів Івана Франка
  2. вирва — ви́рва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. вирва — Яма, ВИБІЙ, (у стіні) отвір; З. здирство, хабар. Словник синонімів Караванського
  4. вирва — И, ж. 1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. 2. Глибока яма у дні річки, ставка. Скриплять од вітру старі кочети. А ген на озері чотири квітнуть вирви. (Т.1, кн. Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. вирва — -и, ж. 1》 Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. 2》 Глибока яма у дні річки, ставка. Гнати у три вирви фам. — грубо проганяти кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вирва — ВИ́РВА¹, и, ж. 1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. Вони [хлопці] перелізли через вирву в камінному паркані і сіли серед пустиря (І. Словник української мови у 20 томах
  7. вирва — Вилом, пролом, прорив, яма Словник застарілих та маловживаних слів
  8. вирва — див. яма Словник синонімів Вусика
  9. вирва — ВИ́РВА (вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір), ВОРО́НКА розм. рідко; ПРІ́РВА (у греблі, загаті). Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (В. Кучер); Вони перелізли через вирву в камінному паркані (І. Словник синонімів української мови
  10. вирва — ВИ́РВА, и, ж. 1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. Лінія фронту наче широка ораниця, розкопирсана, порита смугами окопів, подовбана вирвами від снарядів (Смолич, Мир.., 1958, 400); В лісі з часом усе змінилося. Словник української мови в 11 томах