вирва
ВИ́РВА, и, ж.
1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір.
Лінія фронту наче широка ораниця, розкопирсана, порита смугами окопів, подовбана вирвами від снарядів (Смолич, Мир.., 1958, 400);
В лісі з часом усе змінилося. Зникли траншеї. Зрівнялись бомбові вирви (Жур., Звич. турботи, 1960, 163);
Вони [хлопці] перелізли через вирву в камінному паркані і сіли серед пустиря (Мик., II, 1957, 333).
2. Глибока яма у дні річки, ставка.
Голуб і Майборода тихо пірнули на дно вирви (Кучер, Чорноморці, 1948, 146).
◊ Гна́ти (ви́гнати) у три ви́рви, фам. — грубо проганяти кого-небудь.
[Фрош:] Отак! Кому ж не в лад, того в три вирви гнать! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 77);
Дали нам Греки прочухана І самого Енея-пана В три вирви вигнали відтіль (Котл., І, 1952, 71);
Три ви́рви в ши́ю зароби́ти, фам. — бути грубо вигнаним.
Заробив три вирви в шию (Номис, 1864, № 4761).
Значення в інших словниках
- вирва — Ви́рва: — глибока яма у дні річки, ставка [51] Словник з творів Івана Франка
- вирва — ви́рва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вирва — Яма, ВИБІЙ, (у стіні) отвір; З. здирство, хабар. Словник синонімів Караванського
- вирва — И, ж. 1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. 2. Глибока яма у дні річки, ставка. Скриплять од вітру старі кочети. А ген на озері чотири квітнуть вирви. (Т.1, кн. Словник поетичної мови Василя Стуса
- вирва — -и, ж. 1》 Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. 2》 Глибока яма у дні річки, ставка. Гнати у три вирви фам. — грубо проганяти кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирва — ВИ́РВА¹, и, ж. 1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. Вони [хлопці] перелізли через вирву в камінному паркані і сіли серед пустиря (І. Словник української мови у 20 томах
- вирва — Вилом, пролом, прорив, яма Словник застарілих та маловживаних слів
- вирва — див. яма Словник синонімів Вусика
- вирва — ВИ́РВА (вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір), ВОРО́НКА розм. рідко; ПРІ́РВА (у греблі, загаті). Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (В. Кучер); Вони перелізли через вирву в камінному паркані (І. Словник синонімів української мови
- вирва — Ви́рва, -ви ж. Взятка, поборъ, всякій несправедливый или лишній поборъ, напр. при денежной платѣ еще добавочный отработокъ. Оце писарь вирви хоче, тим зразу й не дає білета. Борз. Словник української мови Грінченка