вирлач вирла́ч іменник чоловічого роду, істота вирлоока людина розм. Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках вирлач — -а, ч., розм. Вирлоока людина. Великий тлумачний словник сучасної мови вирлач — ВИРЛА́Ч, а́, ч., розм. Вирлоока людина. – Так се ж вирлач страшний, у нього паща зубата (з казки). Словник української мови у 20 томах вирлач — ВИРЛА́Ч, а́, ч., розм. Вирлоока людина. Словник української мови в 11 томах вирлач — Вирлач, -ча м. Пучеглазый человѣкъ. Словник української мови Грінченка