вирлач
ВИРЛА́Ч, а́, ч., розм.
Вирлоока людина.
– Так се ж вирлач страшний, у нього паща зубата (з казки).
Словник української мови (СУМ-20)ВИРЛА́Ч, а́, ч., розм.
Вирлоока людина.
– Так се ж вирлач страшний, у нього паща зубата (з казки).
Словник української мови (СУМ-20)