Великий тлумачний словник сучасної мови

вирлач

вирла́ч

-а, ч., розм.

Вирлоока людина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вирлач — вирла́ч іменник чоловічого роду, істота вирлоока людина розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вирлач — ВИРЛА́Ч, а́, ч., розм. Вирлоока людина. – Так се ж вирлач страшний, у нього паща зубата (з казки).  Словник української мови у 20 томах
  3. вирлач — ВИРЛА́Ч, а́, ч., розм. Вирлоока людина.  Словник української мови в 11 томах
  4. вирлач — Вирлач, -ча м. Пучеглазый человѣкъ.  Словник української мови Грінченка