Значення в інших словниках
-
високомовний —
-а, -е. 1》 Урочисто піднесений, вишуканий. || ірон. Витіюватий, пишномовний. 2》 Який добирає вишукані слова, розмовляє вишуканою мовою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
високомовний —
ВИСОКОМО́ВНИЙ, а, е. 1. Урочисто-піднесений, вишуканий. Слова високомовні “честь”, “вітчизна” всевладно й просто входять у життя (Н. Забіла); // ірон. Витіюватий, пишномовний.
Словник української мови у 20 томах
-
високомовний —
КРАСНОМО́ВНИЙ (про людину — здатний гарно, майстерно говорити; про мовлення — який характеризується майстерністю), РЕЧИ́СТИЙ розм., ПРОРЕЧИ́СТИЙ заст., ВИМО́ВНИЙ діал., ШИРОКОМО́ВНИЙ рідко; СОЛОДКОМО́ВНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
високомовний —
ВИСОКОМО́ВНИЙ, а, е. 1. Урочисто піднесений, вишуканий. Слова високомовні "честь", "вітчизна" всевладно й просто входять у життя (Забіла, Поезії, 1963, 35); // ірон. Витіюватий, пишномовний.
Словник української мови в 11 томах