вистилати —
-аю, -аєш, недок., вислати, -стелю, -стелеш, док., перех. Те саме, що вистелити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вистилати —
ВИСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СЛАТИ, стелю, стелеш, док., що, чим і без дод. Те саме, що вистеля́ти. – Вимощу.., – хвалився він, вибиваючи та вимощуючи, щоб не було ні згористо, ні з ямами.
Словник української мови у 20 томах
вистилати —
ВИСТЕЛЯ́ТИ (укривати чим-небудь усю поверхню чогось), ВИСТИЛА́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ, ВИМОЩА́ТИ рідше. — Док.: ви́стелити, ви́слати, ви́мостити. Зів'яла та посохла трава, якою вистелив Йон своє кубелечко на винограднику (М.
Словник синонімів української мови
вистилати —
ВИСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СЛАТИ, стелю, стелеш, док., перех. Те саме, що вистеля́ти. — Вимощу.., — хвалився він, вибиваючи та вимощуючи, щоб не було ні згористо, ні з ямами.
Словник української мови в 11 томах
вистилати —
Вистилати, -лаю, -єш сов. в. вислати, -стелю, -лиш, гл. 1) Устилать, устлать. Тут тобі, серденько, в степу погибати, русими кудрями степи вистилати. Мет. 94. 2) Разстилать, разостлать. Ой там брала дівка льоночок дрібненький, вона ж його брала, тонко вистилала. Грин. ІІІ. 413.
Словник української мови Грінченка