висіти —
Бути підвішеним; звисати, зависати, звішуватися; (- одяг) обвисати; (над чим) нависати, перевисати, i>над ким</i загрожувати кому; (в небі) ширяти, плавати; (на телефоні) прирости <�прилипнути> до чого.
Словник синонімів Караванського
висіти —
[вис'ітие] вишу, -сиеш; нак. -сие, -с'іт' і [виес'ітие] виешу, -сиш; нак. -си, -с'іт'
Орфоепічний словник української мови
висіти —
вишу, висиш, недок. 1》 Не маючи опори знизу, триматися на чому-небудь або бути прикріпленим до чогось, зачепленим за щось. || Спадаючи вниз, звисати (про волосся). || Безладно звисати. || Обвисаючи, незграбно облягати кого-небудь (про одяг). || розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
висіти —
ВИ́СІ́ТИ, ви́шу́, ви́си́ш, недок. 1. Не маючи опори знизу, триматися на чому-небудь або бути прикріпленим до чогось, зачепленим за щось. Груші висіли, як горнята, та жовті, як віск! (І.
Словник української мови у 20 томах
висіти —
ви́сіти: ◊ ви́сіти на дроті → дріт
Лексикон львівський: поважно і на жарт
висіти —
Висить, як на нитці. Грозить йому велика небезпека. Банкроцтво. Легше висіти за обидві нозі, чим за одну. Легше нести двом один тягар, чим одному. Що має повиснути, те і в морі не втоне. Віра у фаталізм, що кожна людина, має своє призначення.
Приповідки або українсько-народня філософія
висіти —
(на чому?), -шу, -сиш, недок., нарк. Вживати наркотики. Висіти на амфіках.
Словник сучасного українського сленгу
висіти —
(вишу, висиш) недок. 1. крим.. Бути під підозрою. БСРЖ, 99; СЖЗ, 25. 2. крим. Перебувати під вартою. БСРЖ, 99; СЖЗ, 25; ЯБМ, 1, 173. 3. тюр. Відбувати строк покарання у виправно-трудовій колонії. БСРЖ, 99; ЯБМ, 1, 173. 4. комп.
Словник жарґонної лексики української мови
висіти —
ви́сі́ти дамо́кловим мече́м над ким—чим. Загрожувати кому-, чому-небудь; постійно турбувати когось. Небезпека бути викритим через отой вірш “дамокловим мечем” висіла над ним (А. Головко); Оце — приймуть чи не приймуть?...
Фразеологічний словник української мови
висіти —
ВИ́СІ́ТИ (про предмети — перебувати у висячому положені, тримаючись на чому-небудь або будучи прикріпленим до чогось, зачепленим за щось), ВИ́СНУТИ, ПРОВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ОБВИСА́ТИ. — Док.: прови́снути, пови́снути, обви́снути.
Словник синонімів української мови
висіти —
Ви́сіти, ви́шу, ви́сиш, ви́сять; ви́сів, ви́сіла; вись, ви́сьте і виси́, висі́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
висіти —
ВИ́СІ́ТИ, ви́шу́, ви́си́ш, недок. 1. Не маючи опори знизу, триматися на чому-небудь або бути прикріпленим до чогось, зачепленим за щось. Над столом висить газова лампа (Вовчок, І, 1955, 373); А груші висіли, як горнята, та жовті, як віск! (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
висіти —
Ви́сіти, -шу, -сиш гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Словник української мови Грінченка