висіти

ви́сі́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висіти — Бути підвішеним; звисати, зависати, звішуватися; (- одяг) обвисати; (над чим) нависати, перевисати, i>над ким</i загрожувати кому; (в небі) ширяти, плавати; (на телефоні) прирости <�прилипнути> до чого. Словник синонімів Караванського
  2. висіти — [вис'ітие] вишу, -сиеш; нак. -сие, -с'іт' і [виес'ітие] виешу, -сиш; нак. -си, -с'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. висіти — вишу, висиш, недок. 1》 Не маючи опори знизу, триматися на чому-небудь або бути прикріпленим до чогось, зачепленим за щось. || Спадаючи вниз, звисати (про волосся). || Безладно звисати. || Обвисаючи, незграбно облягати кого-небудь (про одяг). || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. висіти — ВИ́СІ́ТИ, ви́шу́, ви́си́ш, недок. 1. Не маючи опори знизу, триматися на чому-небудь або бути прикріпленим до чогось, зачепленим за щось. Груші висіли, як горнята, та жовті, як віск! (І. Словник української мови у 20 томах
  5. висіти — ви́сіти: ◊ ви́сіти на дроті → дріт Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. висіти — Висить, як на нитці. Грозить йому велика небезпека. Банкроцтво. Легше висіти за обидві нозі, чим за одну. Легше нести двом один тягар, чим одному. Що має повиснути, те і в морі не втоне. Віра у фаталізм, що кожна людина, має своє призначення. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. висіти — (на чому?), -шу, -сиш, недок., нарк. Вживати наркотики. Висіти на амфіках. Словник сучасного українського сленгу
  8. висіти — (вишу, висиш) недок. 1. крим.. Бути під підозрою. БСРЖ, 99; СЖЗ, 25. 2. крим. Перебувати під вартою. БСРЖ, 99; СЖЗ, 25; ЯБМ, 1, 173. 3. тюр. Відбувати строк покарання у виправно-трудовій колонії. БСРЖ, 99; ЯБМ, 1, 173. 4. комп. Словник жарґонної лексики української мови
  9. висіти — ви́сі́ти дамо́кловим мече́м над ким—чим. Загрожувати кому-, чому-небудь; постійно турбувати когось. Небезпека бути викритим через отой вірш “дамокловим мечем” висіла над ним (А. Головко); Оце — приймуть чи не приймуть?... Фразеологічний словник української мови
  10. висіти — ВИ́СІ́ТИ (про предмети — перебувати у висячому положені, тримаючись на чому-небудь або будучи прикріпленим до чогось, зачепленим за щось), ВИ́СНУТИ, ПРОВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ОБВИСА́ТИ. — Док.: прови́снути, пови́снути, обви́снути. Словник синонімів української мови
  11. висіти — Ви́сіти, ви́шу, ви́сиш, ви́сять; ви́сів, ви́сіла; вись, ви́сьте і виси́, висі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. висіти — ВИ́СІ́ТИ, ви́шу́, ви́си́ш, недок. 1. Не маючи опори знизу, триматися на чому-небудь або бути прикріпленим до чогось, зачепленим за щось. Над столом висить газова лампа (Вовчок, І, 1955, 373); А груші висіли, як горнята, та жовті, як віск! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  13. висіти — Ви́сіти, -шу, -сиш гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180. Словник української мови Грінченка